Хліб-всьому голова!
Щоб бути здоровим, слід вживати повністю органічний хліб, у виробництві якого не використовуються будь-які хімічні домішки.
Organic Food Club пропонує хліб з органічного борошна, виготовлений у печі.
Виробляють його в екологічно чистій зоні у мальовничому селі Тарасівка на Чернігівщині.
Спробуйте! Цей хліб-джерело здоров'я та енергії.
Придбати органічний хліб
середу, 20 жовтня 2010 р.
вівторок, 31 серпня 2010 р.
Освіта державотворення
Як збудувати державу, де люди живуть у добробуті, де патріотизм є модним у хорошому розумінні слова, де свобода слова та демократія є реальністю, де люди заможні та мають всі можливості для розвитку і самореалізації, а влада працює тільки конструктивно?
Відповідей безліч, адже кожен громадянин має свою точку зору, Однак, думаю, всі погодяться про навдивовиж важливу роль освіти у державотворенні.
Поза сумнівами, країні потрібні талановиті освічені люди різного фаху.
Серед них, певна річ, вагому роль грають юристи та політологи.
Чому потрібні юристи? Верховенство права; чесний та прозорий арбітраж, потужна законодавча база і беззаперечне виконання цих законів, правоохоронні органи, котрі дають кожному громадянину відчуття захищенності.
Чому потрібні політологи? Справжня ротація еліт, в процесі якої владу здобувають інтелектуали; визначення аналітичним шляхом, що треба Україні, а також геополітична аналітика; невідворотність розвитку громадянського суспільства; інтелектуальна трансформація соціуму.
Відтак хочу розповісти Вам про свою alma mater: Інститут політології та права Національного Педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова.
Інститут політології та права створений в червні 2006 року і є правонаступником соціально-гуманітарного факультету, який започаткував свою роботу в жовтні 1992 року і став одним із провідних підрозділів в НПУ імені М.П. Драгоманова. Головним завданням Інституту політології та права є освітня, наукова практична підготовка високопрофесійних фахівців в галузі політології, соціології та правознавства.
Навчально-виховний процес в Інституті забезпечують 30 професорів, докторів наук, 57 доцентів, кандидатів наук. Всього в Інституті працює 138 висококваліфікованих викладачів. Науковцям і широкому загалу відомі імена провідних вчених України, академіків, докторів наук, професорів: академіка НАН України, директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора юридичних наук, професора Шемшученка Ю.С., академіка Української академії політичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора політичних наук, професора Горбатенка В.П., академіка Української академії історичних наук, доктора історичних наук, професора Андрусишина Б.І., заслуженого діяча науки і техніки, академіка Української академії політичних наук, заслуженого працівника МВС України, доктора юридичних наук Бабкіна В.Д., доктора політичних наук, Заслуженого економіста України, професора Ващенка К.О., професорів Бабкіну О.В., Варзара І.Н., Бебика В.М., Телешуна С.О., Калюжного Р.А., Гоша О.П., Булди А.А., Крегула Ю.І., Білої С.У., Боброва В.Я., Акуленка В.І., Огірка Р.С., Тимченка А.П., Колодія А.М., Осадчого В.І., Костенка О.М., Кучеренка І.М., Калинюка І.С., Ковальчука Т.Т., Горкіної Л.П., Ніколенка Ю.І., Пелішенка В.П., Якубенка В.Д., Заслуженого юриста України Александрова Ю.В.
З батьківською турботою й душевним теплом ставиться до кожного студента директор Інституту, доктор історичних наук, професор, Академік української академії історичних наук, Академік Академії Наук Вищої Школи України, член-кореспондент Української Академії Політичних Наук Богдан Іванович Андрусишин. Цікавим є життєвий шлях цієї людини.
Народився 10.01.1959 року в с. Хоростець, Бережанського (нині Козівського району) Тернопільської області, в сім'ї сільських інтелігентів). У 1974 р. закінчив з похвальною грамотою Хоростецьку восьмирічну школу. Навчався в Чортківському педагогічному училищі, яке закінчив з відзнакою. Випускник (1983) історичного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького (диплом з відзнакою). Вчителював (1983, 1985) у школах Білої Церкви та Києва. Служив в армії. У 1986-1997 рр. аспірант, асистент, старший викладач, доцент, докторант Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського, професор кафедри історії України історичного факультету, заступник декана дефектологічного (1990-1994) та соціально-гуманітарного (1997-1998) факультетів, завідувач кафедри правознавства (1997), з 1999 р. теорії та історії держави і права, декан соціально-гуманітарного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова (1998-2006). З 2006 р. по теперішній час директор Інституту політології та права.
Наукова діяльність Богдана Андрусишина.
Кандидатська дисертація: "Нарком праці України та його діяльність (листопад 1918-серпень 1919 рр.)" (науковий керівник проф. Березовчук М.Д.), (1990).Докторська дисертація: "Робітнича політика українських урядів 1917-1920 рр." (науковий консультант - чл.-кор. НАН України, проф. - П.С. Сохань), (1997). Голова громадської організації "Феміда", заступник голови товариства "Просвіта" НПУ імені М.П.Драгоманова. Член спецради по захисту дисертацій зі спеціальності "Політологія" та "Історія України", член експертної ради ВАК України з історії, голова секції соціально-гуманітарної освіти та правознавства Науково-методичної ради МОН України. У центрі наукових інтересів Б.І. Андрусишина - соціально-економічна історія Української революції, історія держави і права України, історія церкви, профспілок, культурологічні питання етногенези українського народу, археографічна робота. Для вирішення конкретних історичних питань нерідко звертається до правових, економічних, релігійних джерел, етнопсихології, політології, філософії. Проблеми історії розглядає крізь призму політичних доктрин того часу, державно-правову діяльність урядових структур висвітлює в широкому європейському та світовому контекстах. У творчому доробку вченого понад 170 опублікованих праць, які здебільшого мають новаторський характер, містять багатий фактичний матеріал, що донедавна знаходився у "закритих фондах". Серед них - монографічні дослідження: "У пошуках соціальної рівноваги" (1995), "Церква в Українській державі 1917-1920 рр. (Доба Директорії УНР)" (1997). "З'їзд поневолених народів (8-15 березня 1917 р.) (21-28 вересня н.ст. (1994) (у співавт.), курс лекцій "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" (у спвівав. 2005), розділи у колективних працях: "Нариси історії професійних спілок України" (розділ ІІІ, (2002.). "Церква в Українській Гетьманській Державі // Останній Гетьман. Ювілейний збірник пам'яті Павла Скоропадського. 1873-1945. (1993) (у співавт.), численні статті. Б.І. Андрусишин взяв участь у підготовці і виданні "Робочої програми "Історія України" для студентів ВНЗ (1990, 1992, 1994), методичного комплексу "Історія держави і права України" (у співавт. 1999), методичного посібника "Історія України. Матеріали до лекції та методичні поради для викладачів навчальних закладів системи підготовки молодших спеціалістів (частина ІІ) (1992). "Історія України в художньо-літературних образах: посібник для 7-8 кл. середньої школи / Упорядкування. - К., 2000 (у співавт.), збірника навчальних матеріалів "Пам'ятки історії держави і права України: "Київська Русь" (2003). Підготував і видав історичне джерело "Зошити" О.П. Олійника (1995). Б.І. Андрусишин є членом редакційних колегій збірників наукових праць, часописів, журналів: "Юридичний журнал", "Вісник Академії праці і соціальних відносин ФП України", "Наукові записки" НПУ ім. М.П. Драгоманова. "Людина і політика", "Пам'ять століть", "Український богослов", "Економіка і право", "Історичний календар" та ін.. Відповідальний редактор часопису "Економіка і право". Наукову роботу успішно поєднує з педагогічною. Читає лекції з історії України, історії держави і права України, канонічного права. Здобув безліч державних відзнак та нагород.
Я глибоко переконаний, що саме в Інститут політології та права Національного Педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова зростає майбутня еліта України.
Андрій Лозовий,
Голова Студентської Ради
Інституту політології та права
НПУ ім. М.П. Драгоманова
Відповідей безліч, адже кожен громадянин має свою точку зору, Однак, думаю, всі погодяться про навдивовиж важливу роль освіти у державотворенні.
Поза сумнівами, країні потрібні талановиті освічені люди різного фаху.
Серед них, певна річ, вагому роль грають юристи та політологи.
Чому потрібні юристи? Верховенство права; чесний та прозорий арбітраж, потужна законодавча база і беззаперечне виконання цих законів, правоохоронні органи, котрі дають кожному громадянину відчуття захищенності.
Чому потрібні політологи? Справжня ротація еліт, в процесі якої владу здобувають інтелектуали; визначення аналітичним шляхом, що треба Україні, а також геополітична аналітика; невідворотність розвитку громадянського суспільства; інтелектуальна трансформація соціуму.
Відтак хочу розповісти Вам про свою alma mater: Інститут політології та права Національного Педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова.
Інститут політології та права створений в червні 2006 року і є правонаступником соціально-гуманітарного факультету, який започаткував свою роботу в жовтні 1992 року і став одним із провідних підрозділів в НПУ імені М.П. Драгоманова. Головним завданням Інституту політології та права є освітня, наукова практична підготовка високопрофесійних фахівців в галузі політології, соціології та правознавства.
Навчально-виховний процес в Інституті забезпечують 30 професорів, докторів наук, 57 доцентів, кандидатів наук. Всього в Інституті працює 138 висококваліфікованих викладачів. Науковцям і широкому загалу відомі імена провідних вчених України, академіків, докторів наук, професорів: академіка НАН України, директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора юридичних наук, професора Шемшученка Ю.С., академіка Української академії політичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора політичних наук, професора Горбатенка В.П., академіка Української академії історичних наук, доктора історичних наук, професора Андрусишина Б.І., заслуженого діяча науки і техніки, академіка Української академії політичних наук, заслуженого працівника МВС України, доктора юридичних наук Бабкіна В.Д., доктора політичних наук, Заслуженого економіста України, професора Ващенка К.О., професорів Бабкіну О.В., Варзара І.Н., Бебика В.М., Телешуна С.О., Калюжного Р.А., Гоша О.П., Булди А.А., Крегула Ю.І., Білої С.У., Боброва В.Я., Акуленка В.І., Огірка Р.С., Тимченка А.П., Колодія А.М., Осадчого В.І., Костенка О.М., Кучеренка І.М., Калинюка І.С., Ковальчука Т.Т., Горкіної Л.П., Ніколенка Ю.І., Пелішенка В.П., Якубенка В.Д., Заслуженого юриста України Александрова Ю.В.
З батьківською турботою й душевним теплом ставиться до кожного студента директор Інституту, доктор історичних наук, професор, Академік української академії історичних наук, Академік Академії Наук Вищої Школи України, член-кореспондент Української Академії Політичних Наук Богдан Іванович Андрусишин. Цікавим є життєвий шлях цієї людини.
Народився 10.01.1959 року в с. Хоростець, Бережанського (нині Козівського району) Тернопільської області, в сім'ї сільських інтелігентів). У 1974 р. закінчив з похвальною грамотою Хоростецьку восьмирічну школу. Навчався в Чортківському педагогічному училищі, яке закінчив з відзнакою. Випускник (1983) історичного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького (диплом з відзнакою). Вчителював (1983, 1985) у школах Білої Церкви та Києва. Служив в армії. У 1986-1997 рр. аспірант, асистент, старший викладач, доцент, докторант Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського, професор кафедри історії України історичного факультету, заступник декана дефектологічного (1990-1994) та соціально-гуманітарного (1997-1998) факультетів, завідувач кафедри правознавства (1997), з 1999 р. теорії та історії держави і права, декан соціально-гуманітарного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова (1998-2006). З 2006 р. по теперішній час директор Інституту політології та права.
Наукова діяльність Богдана Андрусишина.
Кандидатська дисертація: "Нарком праці України та його діяльність (листопад 1918-серпень 1919 рр.)" (науковий керівник проф. Березовчук М.Д.), (1990).Докторська дисертація: "Робітнича політика українських урядів 1917-1920 рр." (науковий консультант - чл.-кор. НАН України, проф. - П.С. Сохань), (1997). Голова громадської організації "Феміда", заступник голови товариства "Просвіта" НПУ імені М.П.Драгоманова. Член спецради по захисту дисертацій зі спеціальності "Політологія" та "Історія України", член експертної ради ВАК України з історії, голова секції соціально-гуманітарної освіти та правознавства Науково-методичної ради МОН України. У центрі наукових інтересів Б.І. Андрусишина - соціально-економічна історія Української революції, історія держави і права України, історія церкви, профспілок, культурологічні питання етногенези українського народу, археографічна робота. Для вирішення конкретних історичних питань нерідко звертається до правових, економічних, релігійних джерел, етнопсихології, політології, філософії. Проблеми історії розглядає крізь призму політичних доктрин того часу, державно-правову діяльність урядових структур висвітлює в широкому європейському та світовому контекстах. У творчому доробку вченого понад 170 опублікованих праць, які здебільшого мають новаторський характер, містять багатий фактичний матеріал, що донедавна знаходився у "закритих фондах". Серед них - монографічні дослідження: "У пошуках соціальної рівноваги" (1995), "Церква в Українській державі 1917-1920 рр. (Доба Директорії УНР)" (1997). "З'їзд поневолених народів (8-15 березня 1917 р.) (21-28 вересня н.ст. (1994) (у співавт.), курс лекцій "Методика викладання шкільного курсу "Основи правознавства" (у спвівав. 2005), розділи у колективних працях: "Нариси історії професійних спілок України" (розділ ІІІ, (2002.). "Церква в Українській Гетьманській Державі // Останній Гетьман. Ювілейний збірник пам'яті Павла Скоропадського. 1873-1945. (1993) (у співавт.), численні статті. Б.І. Андрусишин взяв участь у підготовці і виданні "Робочої програми "Історія України" для студентів ВНЗ (1990, 1992, 1994), методичного комплексу "Історія держави і права України" (у співавт. 1999), методичного посібника "Історія України. Матеріали до лекції та методичні поради для викладачів навчальних закладів системи підготовки молодших спеціалістів (частина ІІ) (1992). "Історія України в художньо-літературних образах: посібник для 7-8 кл. середньої школи / Упорядкування. - К., 2000 (у співавт.), збірника навчальних матеріалів "Пам'ятки історії держави і права України: "Київська Русь" (2003). Підготував і видав історичне джерело "Зошити" О.П. Олійника (1995). Б.І. Андрусишин є членом редакційних колегій збірників наукових праць, часописів, журналів: "Юридичний журнал", "Вісник Академії праці і соціальних відносин ФП України", "Наукові записки" НПУ ім. М.П. Драгоманова. "Людина і політика", "Пам'ять століть", "Український богослов", "Економіка і право", "Історичний календар" та ін.. Відповідальний редактор часопису "Економіка і право". Наукову роботу успішно поєднує з педагогічною. Читає лекції з історії України, історії держави і права України, канонічного права. Здобув безліч державних відзнак та нагород.
Я глибоко переконаний, що саме в Інститут політології та права Національного Педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова зростає майбутня еліта України.
Андрій Лозовий,
Голова Студентської Ради
Інституту політології та права
НПУ ім. М.П. Драгоманова
четвер, 11 лютого 2010 р.
я не хочу бачити ядерний могильник за вікном!
ДЕПУТАТИ ЗНОВ СПРОБУЮТЬ ДАТИ "ДОБРО" НА СТВОРЕННЯ ЯДЕРНОГО МОГИЛЬНИКА ПІД КИЄВОМ!!!
ДРУЗІ!!!
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ПРОТИДІЯТИ ЦЬОМУ!!!
До речі, звернення лідера Партії Зелених Тетяни Кондратюк з цього приводу:
Законопроект №5050 Про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива знову з’явився у порядку денному роботи сесії Верховної Ради. Про це повідомила Голова Партії Зелених України Тетяна Кондратюк.
«Минулого разу, своїми активними діями, наполегливими вимогами, символічним захороненням «ядерних відходів» під стінами парламенту, зверненнями до перших осіб держави та до кожного народного депутата індивідуально, розповсюдженням інформації у ЗМІ нам вдалося уникнути прийняття цього законопроекту. Його було знято з порядку денного минулої сесії. Проте у новому сезоні народні обранці знову планують розгляд цього питання, законопроект №5050 є у переліку документів, що розглядатимуть на 6-ій сесії ВР», - заявила лідер ПЗУ.
За її словами, на 450 листів, що були надіслані народним депутатам, отримано відповіді лише від 14. Це дуже красномовна цифра. Так народні обранці опікуються тими, хто їх обрав та надав кредит довіри.
«Ми вкотре закликаємо народних депутатів відмовитись від цієї страшної ініціативи і не голосувати за законопроект №5050. Ціна питання – людські життя.
Ми ще раз звертаємось до кожного українця, до засобів масової інформації об’єднати зусилля і не дати вкрасти безпечне й екологічно чисте майбутнє у нас і у наших дітей», - зазначила Тетяна Кондратюк.
Нагадаємо, розгляд законопроекту №5050 був запланований на 17 грудня минулого року, у переддень Святого Миколая. Завдяки активним діям Партії Зелених законопроект було знято з порядку денного сесії.
ПЗУ виступає проти будівництва ядерного сховища у Київській області та вважає, неприпустимим той факт, що у супровідних документах до законопроекту відсутні обов’язкові документи, серед яких висновок державної екологічної експертизи.
Окрім того, Міністерство охорони навколишнього природного середовища мало серйозні, аргументовані зауваження до законопроекту №5050, котрі не враховані Урядом.
ДРУЗІ!!!
ДАВАЙТЕ РАЗОМ ПРОТИДІЯТИ ЦЬОМУ!!!
До речі, звернення лідера Партії Зелених Тетяни Кондратюк з цього приводу:
Законопроект №5050 Про будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива знову з’явився у порядку денному роботи сесії Верховної Ради. Про це повідомила Голова Партії Зелених України Тетяна Кондратюк.
«Минулого разу, своїми активними діями, наполегливими вимогами, символічним захороненням «ядерних відходів» під стінами парламенту, зверненнями до перших осіб держави та до кожного народного депутата індивідуально, розповсюдженням інформації у ЗМІ нам вдалося уникнути прийняття цього законопроекту. Його було знято з порядку денного минулої сесії. Проте у новому сезоні народні обранці знову планують розгляд цього питання, законопроект №5050 є у переліку документів, що розглядатимуть на 6-ій сесії ВР», - заявила лідер ПЗУ.
За її словами, на 450 листів, що були надіслані народним депутатам, отримано відповіді лише від 14. Це дуже красномовна цифра. Так народні обранці опікуються тими, хто їх обрав та надав кредит довіри.
«Ми вкотре закликаємо народних депутатів відмовитись від цієї страшної ініціативи і не голосувати за законопроект №5050. Ціна питання – людські життя.
Ми ще раз звертаємось до кожного українця, до засобів масової інформації об’єднати зусилля і не дати вкрасти безпечне й екологічно чисте майбутнє у нас і у наших дітей», - зазначила Тетяна Кондратюк.
Нагадаємо, розгляд законопроекту №5050 був запланований на 17 грудня минулого року, у переддень Святого Миколая. Завдяки активним діям Партії Зелених законопроект було знято з порядку денного сесії.
ПЗУ виступає проти будівництва ядерного сховища у Київській області та вважає, неприпустимим той факт, що у супровідних документах до законопроекту відсутні обов’язкові документи, серед яких висновок державної екологічної експертизи.
Окрім того, Міністерство охорони навколишнього природного середовища мало серйозні, аргументовані зауваження до законопроекту №5050, котрі не враховані Урядом.
вівторок, 9 лютого 2010 р.
кааліция
думаю буде коаліція регіони+литвин+нунс
і буде скупка депутатів з бют та декотрих з нунс, аби в Юлі було менше 150 підконтрольних депутатів- регіонам потрібно вберегтися від саморозпуску парламенту, що є можливим при наявності 150 охочих депутатів
гуманітарна політика певно не особливо зміниться-Янукович та його публіка тільки обіцяють рос.мову як державну та таке інше, насправді самі розуміють, що це не доцільно. проте цього не розуміє їхній виборець, відтак вони це перманентно обіцяють напередодні виборів. якби хотіли-вже зробили б.
євроінтергаційні процеси також незворотні, позаяк це вигідно фінансовим донорам партії регіонів
можливі прем'єр-міністри:
1. Єхануров (мегакомпроміс, запорука коаліції та особисте бажання Януковичане бути контрольованим його партією)
2. Азаров (Януковичеві зручно з ним працювати, людина тямить в економоці, до того ж, це консенсусний варіант у протистоянні різних груп впливу всередині партії регіонів)
3. Колесников (перемога Ахметова у протистоянні різних груп впливу всередині пр)
4. Богатирьова (так само креатура Ахметова, більш прийнятна для нунсу у випадку коаліції, але менш ймовірна, оскільки Раїса Василівна втратила свій вплив всередині партії регіонів)
5. Бойко (перемога групи Фірташа, менш ймовірно, Юрій Бойко, вочевидь стане нафтогазовим віце-прем'єром та поверне росукренерго або з'явиться інший посередник, в чому нема нічого поганого, бо з такими посередниками матимемо меншу ціну на газ, ніж сьогодні без посередника)
6. Льовочкін (інша креатура Фірташа, фаворит януковича, водночас самостійна фігура, одначе багато джерел повідомляють, що Сергій Льовочкін більше хоче бути головою секретаріату президента та контролювати доступ к тєлу, ще один варіант для Льовочкіна, менш ймовірний, те, що він очолить нацбанк)
7. Ющенко (те саме, що про Єханурова, але менш ймовірно)
8. Тимошенко (на межі неможливого, але якимсь чудом може зберегтися ще на певний час чинна коаліція у верховній раді. майже впвнений, що коаліції бют-регіони точно не буде, оскільки це зараз не потрібно регіонам, їм потрібна конституційна чи хоча б проста більшість без юлі)
неділю, 17 січня 2010 р.
пʼятницю, 15 січня 2010 р.
ТЕ, що зачепило за останні тижня півтора...
-Вам того и этого?
-Нет, только того, этого не надо... J
(почув на книжковій ярмарці) "Я - головний експерт! Де горілка?".
не піду голосувати. кабінки викликають у мене клаустрофобію.
то ли парень я красивый, то ли зеркало пиздит.
"Найобані-тоже люди" (Leo.K).
Hasta la victoria siempre !
Мне так тесно в светлых палатах, где добрые люди в белых халатах?
(Любую проблему на свете можно решить танцуя!. ДЖЕЙМС БРАУН.)
"Єдина людина ,яка поводиться розумно це мій кравець,він щоразу знімає з мене мірку ,як я до ньго приходжу,а інші люди мають мою стару мірку і гадають,що вона підходить мені завжди..
Думала, что люблю, оказалось, любила думать
«У богатых людей — большая библиотека. У бедных людей — большой телевизор» ~ Дэн Кеннеди.
"Жопа" не менее красивое слово, чем "генерал".
Все зависит от уместности употребления.
Будуан де Куртене, французский филолог и путешественник ХІХ века
Я, в принципе, не понимаю, как можно гордиться своей национальностью. Это шизофрения, если человек гордится тем, что он немец, француз, еврей, англичанин, украинец или эскимос. Ведь никакой его заслуги в этом нет!
Он ничего не сделал для этого лично сам. Его родители как равно не виноваты, так и не заслужили свою национальность. Если татарин из Донецка получит Нобелевскую премию за литературное произведение на татарском, разве это не слава Украины?
Святослав Піскун: Я дванадцять років трупи тягав, перш ніж потрапив у Генпрокуратуру
Підписатися на:
Дописи (Atom)
